Опорно-руховий апарат дитини - кістки, м'язи, зв'язки, хрящі та суглоби - активно формується саме в дошкільному віці. Раціональне харчування має особливе значення для нормального росту та розвитку дитини, а також запобігає виникненню захворювань і дефектів опорно-рухового апарату.

Вітамін В забезпечує розвиток скелета, регулюючи вміст кальцію та фосфору в кістках, прискорюючи засвоєння кальцію в кишківнику. Засвоєнню вітаміну Б сприяють тваринні та рослинні жири. Джерела - риба, свиняча та яловича печінка, печінка морських риб, яєчний жовток, авокадо, молоко.

Вітамін А позитивно впливає на інтенсивність росту скелета та обмін речовин в організмі. Кальцієвмісні продукти ліпше поєднувати з продуктами, що містять бета-каротин, - він перетворюється в організмі на вітамін А під дією ферментів. Джерела - морква, абрикоси, курага, болгарський перець, шпинат, печінка тріски, печінка свиняча та яловича, вершкове масло, твердий і кисломолочний сири, яйця.

Вітамін С бере участь у синтезі колагену, необхідного для формування сполучної тканини, що формує сухожилля та зв'язки. Недостатність вітаміну С призводить до болю в м'язах. Джерела - чорна смородина, шипшина, червоний болгарський перець, цитрусові, листяні овочі, квашена капуста.

Кальцій - це будівельний матеріал для кісток. Він забезпечує їх міцність, а також скорочення м'язів. За недостатності кальцію в організмі кістки стають пористими, крихкими. Джерела - твердий і кисломолочний сири, молоко, бобові, сухофрукти, горіхи, вівсяна крупа, фініки, риба, хліб із висівками.

Фосфор у поєднанні з кальцієм є основою для формування кісткової тканини та сприяє росту клітин та кісток. Джерела - печінка тріски, волоські горіхи, бобові, селера, вівсяна, гречана та пшоняна крупи.

Магній бере активну участь у регуляції скоротливості м'язів і нервово-м'язової провідності, а також є складовою кісткової тканини. Джерела - бобові, гречана та вівсяна крупи, шпинат, фундук, молоко.

Калій відповідає за ріст і скорочення м'язів. Недостатність калію спричиняє м'язову слабкість, біль у м'язах, судоми. Джерела - волоські горіхи, мигдаль, арахіс, бобові, банани, какао, сухофрукти.

Марганець необхідний для живлення міжхребцевих дисків, які не мають прямого кровообігу, сприяє формуванню кісткової та хрящової тканин. Наслідком нестачі марганцю може бути крихкість кісток. Джерела - крупи, зелені овочі, фрукти, зелений чай.

Мідь також сприяє формуванню й живленню кісткової та хрящової тканин. Недостатність міді в організмі спричиняє такі захворювання, як остеохондроз і остео-пороз. Джерела - вівсяна крупа, картопля, печінка свиняча та яловича, мигдаль, фундук, кеш'ю, вишня, шпинат і зелені овочі.

Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту.

Профілактичні щеплення

Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»

Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ≥ 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі - БЦЖ-м).

Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями та іншими парентеральними маніпуляціями.

Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ).

Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через один місяць після щеплення.

Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини.

Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями – 5 місяців).

Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців (четверте щеплення).

Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями повинен становити не менше 12 місяців.

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.

Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.

Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 14 років та у 18 років – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М).

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі - ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі - ОПВ) - для всіх наступних щеплень за цим Календарем.

Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком - 5 місяців,18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.

Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі комбінованих вакцин.

Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ - інфікованими або з особами, котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.

Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів, виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ.

Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (далі - Hib-вакцина), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент. При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати перевагу комбінованим вакцинам з Hib–компонентом.

Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців.

Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.

Особливості вакцинації для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення - у віці 6 років.

Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального інтервалу.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.

Особливості вакцинації дітей проти кору, епідемічного паротиту, краснухи з порушенням цього Календаря наведені у главі 2 цього розділу.

Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи осіб старше 18 років, що не отримали щеплення за віком, наведена у розділах ІІІ та IV цього Календаря.

Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами.

Харчове отруєння

Ознаки: нудота, блювання, болі в животі, головний біль, загальна слабкість, підвищення температури.

Перш за все, необхідно промити шлунок: випити 5—6 склянок теплої води і викликати блювання. При потребі процедуру повторити.

Найпоширенішим отруєнням є отруєння грибами. В Україні росте близько 80-ти видів потенційно небезпечних для здоров'я людей грибів, з них 10—15 становлять реальну небезпеку для життя. Отрута окремих з них небезпечна настільки, що, наприклад, одне плодове тіло блідої поганки, може призвести до отруєння зі смертельними наслідками декількох осіб.

Ознаки отруєння грибами: сильне блювання, пронос. Унаслідок цього організм збезводнюється, з'являється нестерпна спрага, синіють губи, нігті, холонуть руки і ноги, виникають судоми, згущується кров, кров'яний тиск падає. Стан потерпілого різко погіршується.

При перших ознаках отруєння до прибуття лікарської допомоги необхідно:

очистити шлунок від їжі: випити багато води з марганцівкою і викликати блювання;
лягти в ліжко;
пити ковтками холодну солону воду — це послабить нудоту і блювання;
пити холодний міцний чай або каву, молоко, мед;
у жодному разі не вживати алкоголь, який тільки пришвидшує і полегшує всмоктування отрути.

Гігієнічні вимоги до одягу, взуття

та зовнішнього вигляду дитини

Батьки мають слідкувати за чистотою одягу дитини. На випадок забруднення одягу в шафі має бути його запасний комплект.

Нижню білизну (трусики і майку) дитині міняють щодня.
Плаття, сорочку, спідничку, шорти міняють 1 раз на 2-3 дні.
Одяг і взуття дитини дошкільного віку мають бути виготовлені з натуральних матеріалів.
Чим менше дитина, тим менше на одязі має бути застібок типу “блискавка” та шнурків, краще за все – гудзики або “липучки”.
Дитячі колготки не повинні бути стрейчевими, а також із численними звисаючими нитками на вивороті.
Дитяче взуття має бути на маленьких підборах (0,5 - 1 см), із твердим задником і міцною застібкою, яка б надійно фіксувала його на нозі дитини. З метою профілактики дитячого травматизму в дошкільному закладі дітям не дозволяється носити взуття типу “шльопанці”, м’які хатні капці чи босоніжки з хлястиком замість твердого задника.
Для занять фізкультурою у дитини має бути спеціально призначені для цього футболка, шорти і шкарпетки або в’язані чешки.
За чистотою вух, очей і носа дитини необхідно слідкувати щодня.
Нігті на руках і ногах дитини завжди мають бути чистими й коротко підстриженими.
Дитяча зачіска (як у дівчаток, так і у хлопчиків) має бути акуратною. Волосся ні в якому разі не повинно звисати на очі. Якщо волосся довге – зачіска може бути у вигляді косичок чи “хвостиків”.
Наявність носової хустки у малюка – обов’язкова.

З метою профілактики дитячого травматизму наявність сережок у вухах, хрестиків на довгому мотузочку на шиї у дітей є небажаною. Якщо ж за релігійними переконаннями батьків у дитини все ж таки є натільний хрестик, він має бути на короткому мотузочку.

Загартування в домашніх умовах

Одна з ведучих мер боротьби з респіраторними інфекціями-загартовування, про що всі батьки, звичайно, чули і читали не раз. Однак до загартування багато хто відносяться скептично, тому що загартувати дитини пробували - і нічого не виходило.

Але в оздоровчих групах виходить! І не тільки тому, що загартовування тут проводять систематично, поступово, методично, не опускаючи рук через перші невдачі, але і тому, що поєднують його зі строгим і точним дотриманням режиму дня. Чи досяжне це в домашніх умовах? Безсумнівно! І перше, що повинні зробити батьки, переглянути домашній побут і уклад, свої звички, навіть стиль взаємин у родині.

Дитині необхідний спокійний, доброзичливий психологічний клімат. Який тут зв'язок з респіраторними інфекціями? Запевняю вас, цілком реальний. Сварки, лайки в присутності дитини сприяють виникненню в нього неврозу, це істотно знижує захисні можливості дитячого організму.

Удар по здоров'ю дитини наносять і шкідливі звички батьків. Доведено, що діти курящих батьків і матерів хворіють бронхолегенічними захворюваннями набагато частіше, ніж діти некурящих. І якщо дорослі курці відмовляться від цигарок, це буде благом і для них самих, і для дитини.

Дуже важливий і загальний розпорядок життя. На жаль, у багатьох родинах, особливо молодих, зневажають режимом, а це неминуче йде на шкоду дитині.

За нашими спостереженнями, діти, що відвідують дошкільні установи, найчастіше занедужують після вихідних і святкових днів. І трапляється це тому, що вдома дитина не забезпечена режимом, до якого він звик, на який настроївся в дитячому саду: увечері укладають спати пізніше, скасовують денний сон, прогулянку заміняють іграми вдома, дозволяють скільки завгодно дивитися телепередачі, перегодовують насолодами. Все це негативно позначається на незміцнілому дитячому організмі, розладжує функції всіх його органів і систем, неминуче послабляючи тим самим і захисні механізми.

Домашній режим дитини повинен бути продовженням режиму дитячої установи, а якщо в дитячий сад маля не ходить, то вдома йому необхідний відповідному віку і чітко дотримуватись розпорядку дня. Без цього важко очікувати успіху від загартовування.

Пам'ятка з профілактики грипу

та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ)

ГРІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

• повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

• загартовування та часте провітрювання приміщень;

• вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

• Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;

• Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

• Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:

- Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

- Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі - загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

- Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

- Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

- Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо диспансеризації дитини

1. Огляд у педіатра

Починає і завершує кожну диспансеризацію огляд у педіатра. Залежно від віку, конституції організму, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначає коло фахівців, у яких потрібно пройти огляд, терміни профілактичних щеплень, необхідні лабораторні аналізи. При повторному візиті до лікаря на підставі результатів повного обстеження Ви отримаєте висновок про стан здоров'я своєї дитини.

За необхідності педіатр призначить лікування та порадить профілактичні заходи для збереження і зміцнення здоров'я, дасть рекомендації щодо харчування, розпорядку дня, фізичного виховання (гімнастика, масаж, загартовування).

2. Огляд в окуліста

У дитячому садку збільшується навантаження на зір дитини, оскільки вона більше часу, ніж удома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які потребують напруження очей. Тому дуже важливо перед початком відвідування дошкільного закладу організувати огляд дитини окулістом. Фахівець перевірить гостроту зору та виключить можливу патологію очей або за необхідності призначить лікування.

3. Огляд в отоларинголога

Бажано пройти огляд в отоларинголога, оскільки чимало дітей хворіють на хронічний тонзиліт або розростання глоточної мигдалини (аденоїди). Коли діти потрапляють до нового середовища, нового колективу, наявні у них хронічні захворювання носоглотки можуть загостритися. Медичній сестрі дитячого садка задля здійснення якісного контролю за здоров'ям дитини необхідно отримати вичерпну інформацію про стан її носоглотки.

4. Огляд у стоматолога

Необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також перевірити прикус. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами та чутливими яснами, і за потреби проведе лікування.

5. Лабораторні дослідження

При проходженні диспансеризації необхідно зробити загальний аналіз крові. Він покаже вміст гемоглобіну та лейкоцитів. Також на лабораторний аналіз слід подати сечу. Якщо аналізи виявлять інфекційні захворювання сечових шляхів або вульвова-гініт у дівчат, обов'язково зверніть на це увагу медичної сестри дитячого садка.

У дитини, що періодично потерпає від розладів шлунку, закрепів, радимо взяти на лабораторні дослідження кал: аналіз покаже, які складові їжі організм перетравлює, а які — ні. За результатами аналізу може знадобитися проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення бажано зробити не пізніше ніж за місяць до вступу дитини до дитячого садка.

Увага!

Переконайтеся, що результати досліджень

внесено до медичної картки дитини.

Перша долікарська допомога при забиттях

Забиття – це закриті пошкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури, зазвичай спричинені ударом тупим предметом чи падінням. На місці забиттів, як правило, з'являються припухлість або крововилив (синець), зумовлені набряком прилеглих тканин і кровотечею з дрібних пошкоджених судин.

Послабити біль при незначних забиттях м'яких тканин допоможе холод. Бажано використовувати спеціальні гіпотермічні (охолоджувальні) пакети. У разі їх відсутності можна застосовувати підручні засоби: заморожені продукти з морозильної камери (попередньо обгорнувши їх тканиною), мокру ганчірку чи рушник, охолодити пошкоджене місце під струменем холодної води тощо.

При підозрі на складнішу травму (перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів тощо) перша долікарська допомога має відповідати тяжкості передбачуваної травми:

при порушенні цілісності шкіри накласти стерильну пов'язку;
у разі відшарування шкіри, при численних забиттях, забиттях суглобів, внутрішніх органів провести транспортну іммобілізацію (тимчасове фіксування травмованої ділянки на період транспортування до лікувального закладу);
при порушенні дихання чи серцевої діяльності негайно розпочати штучне дихання та масаж серця;
при підозрі на пошкодження внутрішніх органів потерпілому слід забезпечити спокій, заборонити вставати та ходити – переносити його можна лише на руках чи ношах.

Забиття голови

При забитті голови насамперед необхідно з'ясувати всі обставини травми, адже дитина може отримати струс мозку навіть через падіння з невеликої висоти.

Якщо після удару головою дитина відразу ж починає плакати, а упродовж 15 хвилин заспокоюється – травма мозку малоймовірна. Насторожити після падіння мають такі симптоми: непритомність, біль, припухлість у зоні удару, блідість обличчя, в'ялість, нудота чи блювання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку допомогу.

У разі появи гематоми у зоні удару дитину необхідно якнайшвидше показати лікарю. Якщо на місці удару з'явилася рана, слід обробити її краї розчином йоду і накласти стерильну пов'язку.

Якщо в результаті травми дитина пошкодила зуб, їй необхідно прополоскати рот чистою водою і звернутися до стоматолога.

У разі носової кровотечі внаслідок забиття голови необхідно посадити дитину біля вмивальника. Закидати голову не потрібно, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання. На перенісся бажано покласти лід, огорнутий тканиною. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не сякалася і не затискала ніс. Якщо носова кровотеча триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

Перша долікарська допомога дітям-алергікам при укусах ос, бджіл, джмелів, мурах

Діти, які відвідують дошкільний заклад у весняно-літній період, можуть постраждати від укусів комах, що жалять, на прогулянці в парку, лісі, екскурсії на відкритому повітрі. Необхідно розрізняти алергію на отруту при укусах таких комах, як оси, бджоли, джмелі, мурахи, та алергію на слину при укусах комарів, мокреців, інших дрібних комах.

Реакція на отруту комах може бути місцевою та системною – аж до анафілактичного шоку, який може призвести до загибелі дитини.

Найчастіше зустрічається місцева шкірна алергічна реакція, що супроводжується невеликим почервонінням, набряком та болем. Симптоми можуть зберігатися від кількох годин до кількох діб.

Системні реакції можуть розвиватися при численних нападах перетинчастокрилих комах та/або у разі, коли дитина має схильність до алергії.

Дитина, в якої колись була тяжка (анафілактична] реакція на укус перетинчастокрилих, повинна мати із собою набір для надання першої долікарської допомоги.

Аби вберегти вихованців від укусів комах, слід вдатися до таких запобіжних заходів:

зачиняти вікна і двері сіткою, що не пропускає комах у приміщення;
не дозволяти дітям ходити босоніж по траві, сидіти та лежати на землі, не перевіривши попередньо поверхню;
не відвідувати з дітьми пасіки та триматися подалі від місць можливого скупчення комах, що жалять, – овочевих та квіткових ринків, мусорозбірних контейнерів тощо;
регулярно оглядати територію дошкільного закладу та видаляти з неї гнізда комах;
не дозволяти дітям їсти на вулиці солодке, що привертає увагу комах;
контролювати дотримання дітьми-алергіками дієти (вони не мають їсти мед та медовмісні продукти);
не давати дітям лікарські та косметичні засоби, що містять отруту комах, мед, прополіс тощо.

Якщо дитину вкусила перетинчастокрилі комаха (оса, бджола, джміль), необхідно негайно надати їй першу долікарську допомогу:

видалити жало з місця укусу, використовуючи пінцет; не можна стискати жало, оскільки через це отрута може інтенсивніше проникати до рани;

в прикласти щось холодне до місця укусу;

виключити вірогідність перегрівання дитини та фізичне навантаження;
для зниження свербежу можна дати дитині антигістамінні препарати; для зменшення набряку можна використовувати протиалергенні креми чи мазі;
у тяжких випадках, особливо, якщо комаха вжалила дитину у слизову оболонку, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища. Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

- поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її знижують до 26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв,через 3—4 тижні —до 2хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що змінюються).

Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж через 2год після прийому їжі.

Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.

Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.

Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитиздоров’я дитини. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінююни. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти білу шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та після 18-ї години.

Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад(ясла-садок) № 80 Харківської міської ради»

Лікар радить, консультує, інформує

Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

- поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування.