Сторінка музкерівника
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК
Єфімова Оксана Михайлівна
Значення планування музичних занять з дітьми різного дошкільного віку.
Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв‘язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов‘язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.
Молодший дошкільний вік – залучення дітей до слухання у виконанні педагогів, викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою, підводити дітей до розрізнення музичних жанрів, залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень, формувати музично-рухові навички, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими, виховувати основи музичної культури.
Середній дошкільний вік - збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів, підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору, продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики, закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги, розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності, заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах, зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами, залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.
Старший дошкільний вік - Збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу, підтримувати у дітей бажання співати, виховувати любов до пісні, залучати дітей до імпровізації, сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.
Особливості планування музичних занять із різними віковими групами.
Планування музичних занять з дітьми дошкільного віку здійснюється відповідно планування роботи дошкільного навчального закладу.
Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період.
План роботи державного та комунального дошкільного навчального закладу затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
План роботи приватного дошкільного навчального закладу затверджується засновником (власником) дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
До переліку обов‘язкової документації музичних керівників дошкільних навчальних закладів, відповідно до «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 червня 1998 р. за № 378/2818, входять:
2.5.1. Календарний план роботи.
2.5.2. План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу.
2.5.3. Сценарії свят, розваг, театральних вистав тощо.
2.5.4. Щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи з дітьми.
Відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 01.10.2002 р. №1/9 -434 « Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі», планування з музичного виховання в дошкільному закладі має здійснюватися згідно з його основними положеннями та рекомендаціями: «складаючи плани своєї роботи, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи дошкільного закладу, зберігши перспективну і поточну (календарну) форми планування».
Отже, музичні керівники в дошкільному закладі мають вести перспективний план роботи ( його можна спланувати на навчальний рік, півріччя, квартал, місяць) та поточний (календарний) план роботи. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.
Педагогічна рада закладу на установчій серпневій педагогічній раді розглядає, обговорює обрані форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги, та затверджує їх. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.
Плани роботи педагогів перевіряє та затверджує завідувач або вихователь-методист щомісяця.
Складання перспективного плану з музичного виховання.
В «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах» цей план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійст музично-естетичного циклу» (індексація 2.5.2.). Під час його складання потрібно врахувати всі форми роботи з музичного виховання: проведення свят, розваг роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу. Зазначимо, в який спосіб можуть бути розписані ці форми роботи.
Проведення свят містить визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних,, примітку (у виборі кількості та тематиці свят слід керуватися вимогами державної програми.
Розваги проводять один раз на два тижні в кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги. Форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку.
Робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ДНЗ).
У плані необхідно зазначити, хто з вихователів відповідальний за підготовку оформлення, костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг.
Розваги можна проводити у вигляді концертів, театральних дійств, інсценівок, лялькових вистав, тематичних занять, слухання музичних казок, спільних вечорів для дітей і батьків. Для показу лялькового театру, діафільмів, концертів самодіяльності тощо можна об‘єднати 2-3 групи. Цей момент має бути врахований у плані.
Музичний керівник тісно співпрацює з вихователями груп, тому під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з розвитку мовлення, зображувальної діяльності тощо.
Також з метою систематизації послідовності у доборі програмових завдань, репертуару для занять необхідно складати перспективний план роботи з музичного виховання на 2-3 місяці, адже у програмах навчальний матеріал не розподілений навіть на квартал, не враховано конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу. Наведемо приклад до складання перспективного плану, який запропоновано Н.Вєтлугіною.
Музика в години дозвілля.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
Музика під час ігор дітей.
У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.
Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, отстуківая ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.
Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувти на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.
У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.
Для дидактичної гри на розрізнення ритму вихователь заздалегідь готує картки з умовною записом ритмічного малюнка знайомих дітям попевок з «Музичного букваря» («Андрій-горобець», «Считалочка», «На лижах», «Я йду з квітами» Є. Тілічеевой). Перед початком гри кожен грає вибирає собі музичний інструмент (металофон, Тріоле, бубон, брязкальце і т. д.)
Вихователь показує дітям картки, на яких у вигляді чергуються прямокутників і квадратиків різного кольору, умовно позначають чверті і вісьмома, «записаний» ритм попевок . Спочатку діти прохлопивают ритмічний малюнок, зображений на картці, потім виконують його на музичних інструментах і називають попевку. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість попевок.
За допомогою магнітофона, електропрогравач можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це - полька, вальс або російська плясовая. Визначити характер музики іноді допомагають руху під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх руху до даної музиці.
Музика на прогулянці.
Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.
Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичй є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.
На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.
Граючи в такі ігри, як «хованки», «салочки», перед початком діти обов'язково вибирають ведучого. Тому з ними добре заздалегідь вивчити декілька нескладних счіталочек, наприклад «Кінь баский», «Цинци-Бринці, балалайка», «Зайчик білий, куди бігав» та ін Діти з задоволенням будуть використовувати їх у своїх іграх.
Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.
Музично-дидактичні ігри під час прогулянок також мають місце, але тут більшу перевагу слід віддавати рухливим іграм, таким, як «Дізнайся по голосу», «Тихіше-голосніше в бубон бий» Є. Тілічеевой та ін Цікаво можна провести гру на розрізнення тембру музичних інструментів («На чому граємо?» Є. Тілічеевой).
Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.
Музика на художніх заняттях.
На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін, вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.
Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.
Діти дуже люблять казку «Троє поросят» С. Михалкова. Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.
Знайомлячи дітей з віршем А. Барто «Конячка», буде цікаво прослухати в грамзапису однойменну музичну п'єсу Н. Потоловского. У старшій групі перед розучуванням вірша «Восени» О. Пушкіна доцільно прослухати в грамзапису «Осінню пісню» П. Чайковського.
Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.
На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!»
Музика в різних видах діяльності дошкільника знходить застосування за допомогою активній організаторській діяльності педагога.
Використання різних музичних творів у години дозвілля, на прогулянці, на заняттях збагачує дітей новими враженнями сприяє розвитку самостійної, творчої ініціативи. В організації цієї роботи велику допомогу вихователю надає музичний керівник.Музика в години дозвілля.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
Єфімова Оксана Михайлівна
Значення планування музичних занять з дітьми різного дошкільного віку.
Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв‘язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов‘язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.
Молодший дошкільний вік – залучення дітей до слухання у виконанні педагогів, викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою, підводити дітей до розрізнення музичних жанрів, залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень, формувати музично-рухові навички, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими, виховувати основи музичної культури.
Середній дошкільний вік - збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів, підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору, продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики, закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги, розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності, заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах, зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами, залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.
Старший дошкільний вік - Збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу, підтримувати у дітей бажання співати, виховувати любов до пісні, залучати дітей до імпровізації, сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.
Особливості планування музичних занять із різними віковими групами.
Планування музичних занять з дітьми дошкільного віку здійснюється відповідно планування роботи дошкільного навчального закладу.
Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період.
План роботи державного та комунального дошкільного навчального закладу затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
План роботи приватного дошкільного навчального закладу затверджується засновником (власником) дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.
До переліку обов‘язкової документації музичних керівників дошкільних навчальних закладів, відповідно до «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 червня 1998 р. за № 378/2818, входять:
2.5.1. Календарний план роботи.
2.5.2. План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу.
2.5.3. Сценарії свят, розваг, театральних вистав тощо.
2.5.4. Щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи з дітьми.
Відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 01.10.2002 р. №1/9 -434 « Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі», планування з музичного виховання в дошкільному закладі має здійснюватися згідно з його основними положеннями та рекомендаціями: «складаючи плани своєї роботи, педагогам-вихователям різних вікових груп, музичним керівникам, інструкторам з фізичного виховання, вихователям з образотворчої діяльності та іншим фахівцям – важливо враховувати вимоги Базового компонента дошкільної освіти, чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей, завдання та зміст заходів, закладених у річному плані роботи дошкільного закладу, зберігши перспективну і поточну (календарну) форми планування».
Отже, музичні керівники в дошкільному закладі мають вести перспективний план роботи ( його можна спланувати на навчальний рік, півріччя, квартал, місяць) та поточний (календарний) план роботи. Форма складання перспективних і поточних планів довільна: текстова чи графічна.
Педагогічна рада закладу на установчій серпневій педагогічній раді розглядає, обговорює обрані форми та види планування, за якими працюватимуть педагоги, та затверджує їх. Крім того, на установчій педраді закладу розглядають питання про використання в роботі чинних програм МОН України, можливість використання варіативних програм або методик, що ними будуть керуватися у своїй роботі педагоги.
Плани роботи педагогів перевіряє та затверджує завідувач або вихователь-методист щомісяця.
Складання перспективного плану з музичного виховання.
В «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах» цей план для музичного керівника дістав назву «План проведення масових заходів, дійст музично-естетичного циклу» (індексація 2.5.2.). Під час його складання потрібно врахувати всі форми роботи з музичного виховання: проведення свят, розваг роботу з батьками, роботу з вихователями, гурткову роботу. Зазначимо, в який спосіб можуть бути розписані ці форми роботи.
Проведення свят містить визначення тематики свята, вказівку на термін, відповідальних,, примітку (у виборі кількості та тематиці свят слід керуватися вимогами державної програми.
Розваги проводять один раз на два тижні в кожній віковій групі. Під час їх проведення враховують: тематику розваги. Форму проведення, вказівку на терміни, відповідальних, примітку.
Робота з батьками містить форму проведення, тематику, термін (тематика та форма проведення заходів з батьками виписується із річного плану ДНЗ).
У плані необхідно зазначити, хто з вихователів відповідальний за підготовку оформлення, костюмів, атрибутів, за загальну організацію і проведення розваг.
Розваги можна проводити у вигляді концертів, театральних дійств, інсценівок, лялькових вистав, тематичних занять, слухання музичних казок, спільних вечорів для дітей і батьків. Для показу лялькового театру, діафільмів, концертів самодіяльності тощо можна об‘єднати 2-3 групи. Цей момент має бути врахований у плані.
Музичний керівник тісно співпрацює з вихователями груп, тому під час планування занять та вечорів розваг рекомендовано враховувати зміст занять з розвитку мовлення, зображувальної діяльності тощо.
Також з метою систематизації послідовності у доборі програмових завдань, репертуару для занять необхідно складати перспективний план роботи з музичного виховання на 2-3 місяці, адже у програмах навчальний матеріал не розподілений навіть на квартал, не враховано конкретні умови кожного дошкільного навчального закладу. Наведемо приклад до складання перспективного плану, який запропоновано Н.Вєтлугіною.
Музика в години дозвілля.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
Музика під час ігор дітей.
У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.
Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, отстуківая ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.
Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувти на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.
У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.
Для дидактичної гри на розрізнення ритму вихователь заздалегідь готує картки з умовною записом ритмічного малюнка знайомих дітям попевок з «Музичного букваря» («Андрій-горобець», «Считалочка», «На лижах», «Я йду з квітами» Є. Тілічеевой). Перед початком гри кожен грає вибирає собі музичний інструмент (металофон, Тріоле, бубон, брязкальце і т. д.)
Вихователь показує дітям картки, на яких у вигляді чергуються прямокутників і квадратиків різного кольору, умовно позначають чверті і вісьмома, «записаний» ритм попевок . Спочатку діти прохлопивают ритмічний малюнок, зображений на картці, потім виконують його на музичних інструментах і називають попевку. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість попевок.
За допомогою магнітофона, електропрогравач можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це - полька, вальс або російська плясовая. Визначити характер музики іноді допомагають руху під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх руху до даної музиці.
Музика на прогулянці.
Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.
Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичй є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.
На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.
Граючи в такі ігри, як «хованки», «салочки», перед початком діти обов'язково вибирають ведучого. Тому з ними добре заздалегідь вивчити декілька нескладних счіталочек, наприклад «Кінь баский», «Цинци-Бринці, балалайка», «Зайчик білий, куди бігав» та ін Діти з задоволенням будуть використовувати їх у своїх іграх.
Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.
Музично-дидактичні ігри під час прогулянок також мають місце, але тут більшу перевагу слід віддавати рухливим іграм, таким, як «Дізнайся по голосу», «Тихіше-голосніше в бубон бий» Є. Тілічеевой та ін Цікаво можна провести гру на розрізнення тембру музичних інструментів («На чому граємо?» Є. Тілічеевой).
Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.
Музика на художніх заняттях.
На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін, вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.
Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.
Діти дуже люблять казку «Троє поросят» С. Михалкова. Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.
Знайомлячи дітей з віршем А. Барто «Конячка», буде цікаво прослухати в грамзапису однойменну музичну п'єсу Н. Потоловского. У старшій групі перед розучуванням вірша «Восени» О. Пушкіна доцільно прослухати в грамзапису «Осінню пісню» П. Чайковського.
Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.
На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!»
Музика в різних видах діяльності дошкільника знходить застосування за допомогою активній організаторській діяльності педагога.
Використання різних музичних творів у години дозвілля, на прогулянці, на заняттях збагачує дітей новими враженнями сприяє розвитку самостійної, творчої ініціативи. В організації цієї роботи велику допомогу вихователю надає музичний керівник.Музика в години дозвілля.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ПРО МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні розкрито зміст чотирьох сфер життєдіяльності дошкільника: "Природа", "Культура", "Люди", "Я сам", кожна з яких має свої змістові лінії.
У сфері ""Культура" - три змістові лінії, кожна з яких охоплює відповідну субсферу життєдіяльності дошкільника, важливу для її особистісного зростання: "Предметний світ", "Світ гри", "Світ мис¬тецтва". Пояснимо логіку об'єднання зазначених змістових ліній у сфері "Культура".
Сфера життєдіяльності "Культура"
Змістові лінії
Предметний світ Світ гри Світ мистецтва
Предметно- Ознайомлення Образо- Театралізована
практична з предметним творче діяльність
діяльність довкіллям мистецтво
Музика
Художня
література
Немовля ознайомлюється з навколишнім світом через свої дії з предметами і речами; дещо пізніше дитина відображає свої життєві враження в ігровій діяльності через різні сюжетні ігри, ролі, атрибу¬ти; паралельно з цим виникає і вдосконалюється її здатність пере¬давати враження від життя словами, лініями, кольором, жестами, мелодією.
Інтеґроване поняття культура уособлює досвід дошкільника, характер осмислення й відчуття ним навколишньої дійсності, здатність дитини регулювати власну активність суспільно схвалюваними за¬собами.
Змістова лінія "Предметний світ" спрямована на ознайомлен¬ня дітей з об'єктами і речами рукотворного та духовного походжен¬ня, результатами людської праці. Обрана схема розподілу цих мате¬ріалів, за якою малюк ознайомлюється з предметами найближчого оточення (житлове середовище), і тим, що знаходиться на відстані (поза житловим середовищем). Матеріали, подані у цій сфері, спря¬мовані на розвиток у дітей практичної вправності, культури спожи¬вання і творчої діяльності, вміння ставити мету, діяти цілеспрямова¬но, долати труднощі, реалістично оцінювати власні досягнення. Саме тут педагог стикається з відсутніми у попередніх програмах, проте важливими для становлення особистості у дошкільному дитинстві поняттями, як-от: споживання, створення, цілепокладання, осо¬бисті зусилля, складність, труднощі, самооцінка. Усі вони без¬посередньо стосуються такого ключового для нашої концепції по¬няття, як вектор віддачі, міра особистісного внеску дитини у влас¬не зростання, ступінь її введення у життя, повнота реалізації своїх резервних сил.
Змістова лінія "Світ гри" загалом містить знайомий практи¬кам матеріал, проте більшою мірою, сконцентрований на особис¬тості дитини, а не на її ігровій вправності як такій. Це й визначило завдання та основні напрями їх реалізації у змісті Базового компо¬нента. Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгор¬танні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні до¬шкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світо¬сприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
Докладніше про змістову лінію (субсферу) "Світ мистецтва".
Мистецька діяльність дошкільника - важлива складова систе¬ми естетичного виховання. Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття лінії, форми, кольо¬ру, ритму, композиції, інтонації тощо).
Мистецька діяльність об'єднує різні види образотворчої діяль¬ності (малювання, ліплення, конструювання, аплікацію, роботу з при¬родним матеріалом), а також словесну творчість, музикування, хоре¬ографію, художню працю. У ній узагальнено весь життєвий досвід дитини - чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнаваль¬ний, трудовий тощо.
Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обме¬женості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буян¬ням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів - з друго¬го. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. У контексті сказаного формування в дошкільному віці вмінь та нави¬чок мистецької діяльності є засобом, а не метою естетичного вихован¬ня. Головне завдання мистецької діяльності у дошкільному зак¬ладі - розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність "приймати", "передавати", "трансформу¬вати", тобто бути споживачем і творцем культури.
Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чут¬тєвої сфери - засвоєння елементарної інформації - оволодіння вміння¬ми та навичками (технічними прийомами, засобами художньої ви¬разності кожного виду мистецтва) - творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різно¬манітні техніки, у роботі з різним матеріалом).
Базовий компонент художньої освіти (сфера "Культура", суб-сфера "Мистецтво") є вихідним для шкільної освітньої галузі "Ху¬дожня культура", в основі якої лежить принцип інтеґрації різних видів мистецтва. Отже, мистецьку діяльність дошкільників доціль¬но організовувати за принципом інтеґрації (гармонійного по¬єднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літе¬ратурних фраґментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності - малювання, ліплення, аплі¬кацію, музикування, мімічні та пантомімічні етюди).
Найважливішими результатами опанування мистецької діяль¬ності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб'єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобуті вражен¬ня, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо само¬виражатися у різних видах художньої діяльності.
Як відомо, музика - вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.
У Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Ук¬раїні сформульовано завдання музичного розвитку дошкільника, ви¬значено основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики та найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності педагогічні умови.
Завдання музичного розвитку дошкільника:
• підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї;
• формувати досвід музичних вражень;
• розвивати музичні здібності;
• розвивати мислення й творчу уяву;
• спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер му¬зичного твору, засоби музичної виразності;
• удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтона¬цію, мелодію, змістове наповнення;
• вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
• вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
• формувати здатність створювати музичний образ;
• збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік му¬зичного твору;
• розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу; підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості.
Основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики:
1. Обізнаність дитини з творами мистецтва. Вміє слухати музику. Визначає емоції та почуття, що їх вона передає. Має елемен¬тарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання. Впізнає окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової). Проявляє інтерес до різних видів музики. Може назвати прізвища окремих композиторів. Розрізняє та обґрунтовує своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.
2. Здатність створювати музичний образ. Втілює у співах, рухах, музикуванні характер музики. Може співвіднести власне ви¬конання з виконанням фахівців. Творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями. Може дати тво¬рові цілісну характеристику. Розрізняє властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку).
3.Художньо-практична діяльність. Уміє у такт музики, гра¬війно, розкуто рухатися. Використовує виразні рухи, міміку, жести, ~ози, відповідні мелодії.
Володіє навичками гри на дитячих музичних інструментах. Уміє обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету. Виражає рухами емоційний стан, зміст танцю. Володіє елементарною танцю¬вальною технікою.
4. Дитяча творчість. Має досвід музичної імітації. Імпрові¬зує пісенний, ігровий, танцювальний образи. Вміє музично-пісенно-пластично оформити гру. Робить спроби творити музику. Дістає за¬доволення від самовираження в діях під музику.
Система педагогічної роботи з музичного виховання спрямова¬на на розвиток музичності дошкільника, його музичних здібностей, становлення всіх основних форм музичної діяльності - слухання музики, музичних рухів, співів, гри на дитячих інструментах та му¬зичної гри-драматизації .
Музичний репертуар має включати класичну музику різних епох та стилів, фольклор, сучасну музику. Педагог має створити умови, за яких дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, не лише репродукуватиме запро¬понований дорослим музичний образ, а й намагатиметься імпровізу-зати, виявлятиме творчість. Розглянемо педагогічні умови, які найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності.
Співи. Лише позитивні емоції викликають у дитини бажання співати. Важливо правильно вибрати пісню. При цьому необхідно враховувати кілька моментів: активний словниковий запас дітей, їхні фізичні дані, музичний досвід, емоційний стан. Пісня має бути зрозумілою дітям, цікавою за змістом, з приємною мелодією, корот¬ким текстом, легкими для вимови словами.
Слухання. Діти мають слухати гарну музику, що сприяє радісно¬му настроєві, оптимістично налаштовує, збагачує життєвими вра¬женнями, запрошує до активних дій, закладає основи художнього смаку не лише на музичних заняттях, а й поза ними. Інструмен¬тальні п'єси та пісні у виконанні дорослих і дітей розвивають му¬зичні здібності. Особливого значення набуває використання педаго¬гом знайомих мелодій у поєднанні з новими. Бажано пропонувати дітям для прослуховування мелодії, що їх виконують на різних інструментах. Корисно інтеґрувати прослуховування музики з чи¬танням літературного матеріалу, розгляданням малюнків, різними ігоами та розвагами.
Музичні рухи. Старші дошкільники спроможні не лише відтво¬рювати показані їм дорослими рухи під певну музику, а й пропону¬вати інші, музично обґрунтовані й доцільні. Важливо надавати їм можливість вправлятися у цьому вмінні, діставати від таких вправ задоволення. Можна варіювати інструкцію, пропонуючи дітям вико¬нувати рухи точно, чітко, по-своєму. Треба створювати умови для прояву дітьми вміння урізноманітнювати свої музичні рухи, ходити, бігати, стрибати.
Таночки. Рухи під веселу музику дають дітям задоволення, допомагають їм поступово розрізняти дво- і тричастинну форми му¬зики. У таночках діти мають вправлятися у таких рухах: плесканні у долоні, хлопанні по колінах, притупуванні ногами, погойдуванні на двох ногах, біганні на носочках, стуканні підборами, почерговому ви¬ставлянні ніг, кружлянні, виконанні "пружинки", обертанні корпуса вправо-вліво, триманні рук на поясі, їх розведенні тощо.
Музичні ігри. Музична гра - кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні, не намагаються усунутися від участі у грі, це свідчить про їхній психологічний комфорт, відчуття повноти життя, фізичного та емоційного добробуту. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й діти - учасники гри.
Дитячі святкові ранки. Завдання педагога - подбати про те, щоб святкові ранки були справжніми святами для дітей, а не кон¬цертами для дорослих або звітом для перевіряючих. Основою дитя¬чого ранку має бути гра - веселе, захопливе дійство, а не жорстко реґламентована, організована й унормована дорослим діяльність. Не варто переобтяжувати святкову програму віршами й колектив¬ними танцями, доцільно передбачити можливість вільної музичної діяльності.
Музична діяльність має передбачати певну регулярність, часові межі, послідовність, вона має бути гнучкою, зорієнтованою на реаль¬ну життєву ситуацію, емоційний та фізичний стан дітей, базуватися на принципі добровільності. За кожною дитиною має бути право вибору, прийняття власного рішення, надання переваг комусь-чомусь. Практика давно підтвердила реальність і доцільність періодичного використання музичним керівником прийому запрошення на занят¬тя, для участі у грі, на танець лише за бажанням. Завдання доросло¬го полягає не в тому, щоб сказати: "Роби так, бо так треба", а в тому, щоб сама дитина сказала: "Я робитиму це тому, що хочу".
Головне в музичному розвиткові дошкільника - "занурити" його розмаїття музики, навчити "жити" нею, ознайомити з різними засобами виразності, образними рухами, навчити орієнтуватися у просторі, бачити себе серед інших, бути сприйнятливим до музики, вправним, оптимістично налаштованим. Чим старшим стає дошкільник, тим складнішими мають бути пропоновані йому музичні твори: якщо раніше домінували зображувальні моменти, то тепер потрібно підсилити виразні; якщо на попередніх етапах використовувалися невеликі за обсягом, прості за формою й музичними образами твори, то тт.-ер вони стають дедалі розгорнутішими та складнішими. Важли-і: використовувати музику в аудіо- відео-записах, вірші, художню грозу, діафільми-, діапозитиви з творами живопису, архітектури, скульп¬тури, декоративно-прикладного мистецтва. Дуже корисно відвідува¬ти з дітьми оперні та балетні вистави, концерти, музеї. За інтеґрацією різних видів мистецтва - майбутнє.
Сучасні науковці з дошкільного виховання А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик розглядають такі два види музичної діяльності, що їх здійснюють у дошкільному закладі. Перший пов'язаний із залу¬ченням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень і танців, оволодіння елементар¬ними навичками гри на музичних інструментах. Означений вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей, про які зазначалося вище.
Другий вид музичної діяльності пов'язаний з грою і худож¬ньою літературою, тобто це різного роду музичні ігри, змістом яких є художні тексти: ігри-драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри зі співом, діалогами, рухами, дитячі оперні вистави за казками, розігрування українських народних пісень під музику та заняття під музичний супровід. Цей вид діяльності одер¬жав назву "музично-мовленнєва діяльність", тобто діяльність, по¬будована на основі відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у супроводі музики, розігрування художніх образів, які слугують засобом творчого самовираження дитини.
Отже, на думку науковців, музично-мовленнєва діяльність - один із видів художньо-мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з вербалізацією музичних образів (у різних типах висловлювання), які сприймає чи відтворює дитина у різних способах музично-ритмічної активності. Формування культури художньо-естетичного сприй¬мання музичних творів, їх елементарного аналізу неможливе без участі мовлення. Водночас створені під впливом художніх вражень образи, втілені в будь-яких типах зв'язних висловлювань, збагачують мож¬ливості їх яскравого вираження в танцях, співах, музикуванні тощо.
Крім того, на кожному музичному занятті використовують музич¬но-дидактичні ігри, які обов'язково передбачають і завдання з розвитку мовлення дітей. Музично-дидактичні ігри - це ігри пізнавального харак¬теру, спрямовані на збагачення та закріплення знань, пов'язаних з му¬зичною діяльністю, активізацією у словнику дітей назв жанрів музич¬них творів, музичних інструментів, нот, іграшок під музичний супровід.
Отже, взаємозв'язок музичної та мовленнєвої діяльності вихо¬вує в дітей естетичні піднесені почуття, розвиває музичний і по¬етичний слух, стимулює образне мовлення дітей, активізує мовлен¬ня й художньо-мовленнєву діяльність.
Кінцевим результатом музично-мовленнєвої діяльності в до¬шкільному закладі має стати сформована музично-мовленнєва ком¬петенція у дітей.
Музично-мовленнєва компетенція ~ це важлива складова ху¬дожньо-мовленнєвої діяльності, що відбиває глибинну емоційно-чут¬тєву, художньо-образну єдність музичних та мовленнєвих образів; взаємозбагачення, увиразнення як музичних, так і мовленнєвих спо¬собів образотворення дітей.
У музично-мовленнєвій компетенції віддзеркалюється рівень особистісного розвитку дитини, її художньо-музична навченість, роз¬виненість та рівень її мовленнєво-музичних здібностей.
Треба пам'ятати, що музична діяльність дітей дошкільного віку - це різні способи й засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього - довкілля й самого себе), за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток.
У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні розкрито зміст чотирьох сфер життєдіяльності дошкільника: "Природа", "Культура", "Люди", "Я сам", кожна з яких має свої змістові лінії.
У сфері ""Культура" - три змістові лінії, кожна з яких охоплює відповідну субсферу життєдіяльності дошкільника, важливу для її особистісного зростання: "Предметний світ", "Світ гри", "Світ мис¬тецтва". Пояснимо логіку об'єднання зазначених змістових ліній у сфері "Культура".
Сфера життєдіяльності "Культура"
Змістові лінії
Предметний світ Світ гри Світ мистецтва
Предметно- Ознайомлення Образо- Театралізована
практична з предметним творче діяльність
діяльність довкіллям мистецтво
Музика
Художня
література
Немовля ознайомлюється з навколишнім світом через свої дії з предметами і речами; дещо пізніше дитина відображає свої життєві враження в ігровій діяльності через різні сюжетні ігри, ролі, атрибу¬ти; паралельно з цим виникає і вдосконалюється її здатність пере¬давати враження від життя словами, лініями, кольором, жестами, мелодією.
Інтеґроване поняття культура уособлює досвід дошкільника, характер осмислення й відчуття ним навколишньої дійсності, здатність дитини регулювати власну активність суспільно схвалюваними за¬собами.
Змістова лінія "Предметний світ" спрямована на ознайомлен¬ня дітей з об'єктами і речами рукотворного та духовного походжен¬ня, результатами людської праці. Обрана схема розподілу цих мате¬ріалів, за якою малюк ознайомлюється з предметами найближчого оточення (житлове середовище), і тим, що знаходиться на відстані (поза житловим середовищем). Матеріали, подані у цій сфері, спря¬мовані на розвиток у дітей практичної вправності, культури спожи¬вання і творчої діяльності, вміння ставити мету, діяти цілеспрямова¬но, долати труднощі, реалістично оцінювати власні досягнення. Саме тут педагог стикається з відсутніми у попередніх програмах, проте важливими для становлення особистості у дошкільному дитинстві поняттями, як-от: споживання, створення, цілепокладання, осо¬бисті зусилля, складність, труднощі, самооцінка. Усі вони без¬посередньо стосуються такого ключового для нашої концепції по¬няття, як вектор віддачі, міра особистісного внеску дитини у влас¬не зростання, ступінь її введення у життя, повнота реалізації своїх резервних сил.
Змістова лінія "Світ гри" загалом містить знайомий практи¬кам матеріал, проте більшою мірою, сконцентрований на особис¬тості дитини, а не на її ігровій вправності як такій. Це й визначило завдання та основні напрями їх реалізації у змісті Базового компо¬нента. Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгор¬танні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні до¬шкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світо¬сприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
Докладніше про змістову лінію (субсферу) "Світ мистецтва".
Мистецька діяльність дошкільника - важлива складова систе¬ми естетичного виховання. Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття лінії, форми, кольо¬ру, ритму, композиції, інтонації тощо).
Мистецька діяльність об'єднує різні види образотворчої діяль¬ності (малювання, ліплення, конструювання, аплікацію, роботу з при¬родним матеріалом), а також словесну творчість, музикування, хоре¬ографію, художню працю. У ній узагальнено весь життєвий досвід дитини - чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнаваль¬ний, трудовий тощо.
Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обме¬женості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буян¬ням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів - з друго¬го. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячої творчості. У контексті сказаного формування в дошкільному віці вмінь та нави¬чок мистецької діяльності є засобом, а не метою естетичного вихован¬ня. Головне завдання мистецької діяльності у дошкільному зак¬ладі - розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність "приймати", "передавати", "трансформу¬вати", тобто бути споживачем і творцем культури.
Тож послідовність навчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такий вигляд: виховання емоційно-чут¬тєвої сфери - засвоєння елементарної інформації - оволодіння вміння¬ми та навичками (технічними прийомами, засобами художньої ви¬разності кожного виду мистецтва) - творча самореалізація дитини (образотворення у різних видах художньої діяльності, через різно¬манітні техніки, у роботі з різним матеріалом).
Базовий компонент художньої освіти (сфера "Культура", суб-сфера "Мистецтво") є вихідним для шкільної освітньої галузі "Ху¬дожня культура", в основі якої лежить принцип інтеґрації різних видів мистецтва. Отже, мистецьку діяльність дошкільників доціль¬но організовувати за принципом інтеґрації (гармонійного по¬єднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літе¬ратурних фраґментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності - малювання, ліплення, аплі¬кацію, музикування, мімічні та пантомімічні етюди).
Найважливішими результатами опанування мистецької діяль¬ності в дошкільному віці є усвідомлення дитиною себе суб'єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобуті вражен¬ня, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо само¬виражатися у різних видах художньої діяльності.
Як відомо, музика - вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.
У Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Ук¬раїні сформульовано завдання музичного розвитку дошкільника, ви¬значено основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики та найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності педагогічні умови.
Завдання музичного розвитку дошкільника:
• підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї;
• формувати досвід музичних вражень;
• розвивати музичні здібності;
• розвивати мислення й творчу уяву;
• спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер му¬зичного твору, засоби музичної виразності;
• удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтона¬цію, мелодію, змістове наповнення;
• вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
• вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
• формувати здатність створювати музичний образ;
• збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік му¬зичного твору;
• розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу; підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості.
Основні показники компетентності дошкільника-випускника у світі музики:
1. Обізнаність дитини з творами мистецтва. Вміє слухати музику. Визначає емоції та почуття, що їх вона передає. Має елемен¬тарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання. Впізнає окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової). Проявляє інтерес до різних видів музики. Може назвати прізвища окремих композиторів. Розрізняє та обґрунтовує своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), може їх порівняти.
2. Здатність створювати музичний образ. Втілює у співах, рухах, музикуванні характер музики. Може співвіднести власне ви¬конання з виконанням фахівців. Творчо сприймає музичний образ, асоціює його з власними життєвими враженнями. Може дати тво¬рові цілісну характеристику. Розрізняє властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку).
3.Художньо-практична діяльність. Уміє у такт музики, гра¬війно, розкуто рухатися. Використовує виразні рухи, міміку, жести, ~ози, відповідні мелодії.
Володіє навичками гри на дитячих музичних інструментах. Уміє обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету. Виражає рухами емоційний стан, зміст танцю. Володіє елементарною танцю¬вальною технікою.
4. Дитяча творчість. Має досвід музичної імітації. Імпрові¬зує пісенний, ігровий, танцювальний образи. Вміє музично-пісенно-пластично оформити гру. Робить спроби творити музику. Дістає за¬доволення від самовираження в діях під музику.
Система педагогічної роботи з музичного виховання спрямова¬на на розвиток музичності дошкільника, його музичних здібностей, становлення всіх основних форм музичної діяльності - слухання музики, музичних рухів, співів, гри на дитячих інструментах та му¬зичної гри-драматизації .
Музичний репертуар має включати класичну музику різних епох та стилів, фольклор, сучасну музику. Педагог має створити умови, за яких дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, не лише репродукуватиме запро¬понований дорослим музичний образ, а й намагатиметься імпровізу-зати, виявлятиме творчість. Розглянемо педагогічні умови, які найбільш сприятливі для кожного з означених видів музичної діяльності.
Співи. Лише позитивні емоції викликають у дитини бажання співати. Важливо правильно вибрати пісню. При цьому необхідно враховувати кілька моментів: активний словниковий запас дітей, їхні фізичні дані, музичний досвід, емоційний стан. Пісня має бути зрозумілою дітям, цікавою за змістом, з приємною мелодією, корот¬ким текстом, легкими для вимови словами.
Слухання. Діти мають слухати гарну музику, що сприяє радісно¬му настроєві, оптимістично налаштовує, збагачує життєвими вра¬женнями, запрошує до активних дій, закладає основи художнього смаку не лише на музичних заняттях, а й поза ними. Інструмен¬тальні п'єси та пісні у виконанні дорослих і дітей розвивають му¬зичні здібності. Особливого значення набуває використання педаго¬гом знайомих мелодій у поєднанні з новими. Бажано пропонувати дітям для прослуховування мелодії, що їх виконують на різних інструментах. Корисно інтеґрувати прослуховування музики з чи¬танням літературного матеріалу, розгляданням малюнків, різними ігоами та розвагами.
Музичні рухи. Старші дошкільники спроможні не лише відтво¬рювати показані їм дорослими рухи під певну музику, а й пропону¬вати інші, музично обґрунтовані й доцільні. Важливо надавати їм можливість вправлятися у цьому вмінні, діставати від таких вправ задоволення. Можна варіювати інструкцію, пропонуючи дітям вико¬нувати рухи точно, чітко, по-своєму. Треба створювати умови для прояву дітьми вміння урізноманітнювати свої музичні рухи, ходити, бігати, стрибати.
Таночки. Рухи під веселу музику дають дітям задоволення, допомагають їм поступово розрізняти дво- і тричастинну форми му¬зики. У таночках діти мають вправлятися у таких рухах: плесканні у долоні, хлопанні по колінах, притупуванні ногами, погойдуванні на двох ногах, біганні на носочках, стуканні підборами, почерговому ви¬ставлянні ніг, кружлянні, виконанні "пружинки", обертанні корпуса вправо-вліво, триманні рук на поясі, їх розведенні тощо.
Музичні ігри. Музична гра - кульмінація, емоційна вершина музичного заняття. Важливо не позбавляти малюків цієї радості, не обмежувати можливості кожної дитини побути у головній ролі. Якщо дошкільники активні, не намагаються усунутися від участі у грі, це свідчить про їхній психологічний комфорт, відчуття повноти життя, фізичного та емоційного добробуту. Важливо, щоб солістом був не лише дорослий, а й діти - учасники гри.
Дитячі святкові ранки. Завдання педагога - подбати про те, щоб святкові ранки були справжніми святами для дітей, а не кон¬цертами для дорослих або звітом для перевіряючих. Основою дитя¬чого ранку має бути гра - веселе, захопливе дійство, а не жорстко реґламентована, організована й унормована дорослим діяльність. Не варто переобтяжувати святкову програму віршами й колектив¬ними танцями, доцільно передбачити можливість вільної музичної діяльності.
Музична діяльність має передбачати певну регулярність, часові межі, послідовність, вона має бути гнучкою, зорієнтованою на реаль¬ну життєву ситуацію, емоційний та фізичний стан дітей, базуватися на принципі добровільності. За кожною дитиною має бути право вибору, прийняття власного рішення, надання переваг комусь-чомусь. Практика давно підтвердила реальність і доцільність періодичного використання музичним керівником прийому запрошення на занят¬тя, для участі у грі, на танець лише за бажанням. Завдання доросло¬го полягає не в тому, щоб сказати: "Роби так, бо так треба", а в тому, щоб сама дитина сказала: "Я робитиму це тому, що хочу".
Головне в музичному розвиткові дошкільника - "занурити" його розмаїття музики, навчити "жити" нею, ознайомити з різними засобами виразності, образними рухами, навчити орієнтуватися у просторі, бачити себе серед інших, бути сприйнятливим до музики, вправним, оптимістично налаштованим. Чим старшим стає дошкільник, тим складнішими мають бути пропоновані йому музичні твори: якщо раніше домінували зображувальні моменти, то тепер потрібно підсилити виразні; якщо на попередніх етапах використовувалися невеликі за обсягом, прості за формою й музичними образами твори, то тт.-ер вони стають дедалі розгорнутішими та складнішими. Важли-і: використовувати музику в аудіо- відео-записах, вірші, художню грозу, діафільми-, діапозитиви з творами живопису, архітектури, скульп¬тури, декоративно-прикладного мистецтва. Дуже корисно відвідува¬ти з дітьми оперні та балетні вистави, концерти, музеї. За інтеґрацією різних видів мистецтва - майбутнє.
Сучасні науковці з дошкільного виховання А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик розглядають такі два види музичної діяльності, що їх здійснюють у дошкільному закладі. Перший пов'язаний із залу¬ченням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень і танців, оволодіння елементар¬ними навичками гри на музичних інструментах. Означений вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей, про які зазначалося вище.
Другий вид музичної діяльності пов'язаний з грою і худож¬ньою літературою, тобто це різного роду музичні ігри, змістом яких є художні тексти: ігри-драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри зі співом, діалогами, рухами, дитячі оперні вистави за казками, розігрування українських народних пісень під музику та заняття під музичний супровід. Цей вид діяльності одер¬жав назву "музично-мовленнєва діяльність", тобто діяльність, по¬будована на основі відтворення дітьми змісту знайомих художніх творів у супроводі музики, розігрування художніх образів, які слугують засобом творчого самовираження дитини.
Отже, на думку науковців, музично-мовленнєва діяльність - один із видів художньо-мовленнєвої діяльності, що пов'язаний з вербалізацією музичних образів (у різних типах висловлювання), які сприймає чи відтворює дитина у різних способах музично-ритмічної активності. Формування культури художньо-естетичного сприй¬мання музичних творів, їх елементарного аналізу неможливе без участі мовлення. Водночас створені під впливом художніх вражень образи, втілені в будь-яких типах зв'язних висловлювань, збагачують мож¬ливості їх яскравого вираження в танцях, співах, музикуванні тощо.
Крім того, на кожному музичному занятті використовують музич¬но-дидактичні ігри, які обов'язково передбачають і завдання з розвитку мовлення дітей. Музично-дидактичні ігри - це ігри пізнавального харак¬теру, спрямовані на збагачення та закріплення знань, пов'язаних з му¬зичною діяльністю, активізацією у словнику дітей назв жанрів музич¬них творів, музичних інструментів, нот, іграшок під музичний супровід.
Отже, взаємозв'язок музичної та мовленнєвої діяльності вихо¬вує в дітей естетичні піднесені почуття, розвиває музичний і по¬етичний слух, стимулює образне мовлення дітей, активізує мовлен¬ня й художньо-мовленнєву діяльність.
Кінцевим результатом музично-мовленнєвої діяльності в до¬шкільному закладі має стати сформована музично-мовленнєва ком¬петенція у дітей.
Музично-мовленнєва компетенція ~ це важлива складова ху¬дожньо-мовленнєвої діяльності, що відбиває глибинну емоційно-чут¬тєву, художньо-образну єдність музичних та мовленнєвих образів; взаємозбагачення, увиразнення як музичних, так і мовленнєвих спо¬собів образотворення дітей.
У музично-мовленнєвій компетенції віддзеркалюється рівень особистісного розвитку дитини, її художньо-музична навченість, роз¬виненість та рівень її мовленнєво-музичних здібностей.
Треба пам'ятати, що музична діяльність дітей дошкільного віку - це різні способи й засоби пізнання дітьми музичного мистецтва (а через нього - довкілля й самого себе), за допомогою яких здійснюється музичний і загальний розвиток.
Консультація для музичних керівників
«Музично-дидактичні ігри та їх значення у розвитку музичних здібностей дошкільників»
Основне значення музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звуку. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Такі ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати. Музично-дидактичні ігри повинні бути цікаво, яскраво, естетично оформлені. Наприклад, карточки із зображенням музичних образів – яскравими, художніми, точно відповідати змісту гри. Ігри, в виготовленні яких приймають участь самі малюки, стають самими улюбленими і бажаними. Наприклад, діти можуть вирізати ритмічні карточки і кружочки ноти, приклеїти з зворотної сторони фланель. Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності. В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання. Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази. Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзига”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на мателофоні або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час. У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Замість розспівок використовують ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу). В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня – високим. В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці). В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни. В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, - каже дитина. Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз. Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф. «Вихователь-методист» № 2009
| Березень | |||
| І Молодша група | ІІ молодша група | Середня група | Старша група |
| «Свято вічливих малят» | «Спортивна розвага » | «Українські вечорниці | «Українські вечорниці» |
| квітень | |||
| «Квітнева гуморина" | «Спортивна розвага "Зі спортом дружити, щоб не хворіти"» | «Свято весни Весна усім утіха» | «Музична казка Лісова пригода» |
