Організація харчування в ДНЗ№80
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- .
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 №280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може привести до поширення інфекційних хвороб». Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».
-
-
- Лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2008 №1/9-795 «Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь».
-
-
-
-
-
Дитяче харчування
Специфіка харчування у дитячому закладі
У дитячому закладі рекомендується трьохразове харчування. Вечерю діти отримують вдома. На час проведення оздоровчих заходів в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 10.00 – 11.00.
Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок та вечеря – по 20%.
Норми харчування дитини на один день у віці від 1 до 3 /від 3 до 7 років при трьохразовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:
| Продукт | Вік дітей в установах з тривалістю перебування (9год) | |
| до 3 лет | от 3 до 7 лет | |
| Хліб пшеничний | 55 | 80 |
| Хліб житній | 20 | 40 |
| Борошно пшеничная | 15 | 25 |
| Борошно картопляне | 3 | 4 |
| Крупи, бобові, макарони | 30 | 40 |
| Картопля | 130 | 190 |
| Овочі різні | 190 | 230 |
| Фрукти свіжі | 45 | 100 |
| Соки | 50 | 70 |
| Фрукти сухі | 10 | 10 |
| Кондитерські вироби | 5 | 10 |
| Цукор | 35 | 45 |
| Масло вершкове | 12 | 21 |
| Масло рослинне | 6 | 9 |
| Яйця (штук) | 0,25 | 0,5 |
| Молоко | 350 | 400 |
| Творог | 40 | 40 |
| М 'ясо | 60 | 100 |
| Риба | 20 | 45 |
| Сметана | 3 | 5 |
| Сыр | 3 | 5 |
| Чай (гр) | 0,2 | 0,2 |
| Кавовий напій | 1 | 1 |
| Сіль | 2 | 5 |
| Дріжджі | 1 | 1 |
| Тушенка ІІ блюдо | 15 | 25 |
| Згущене молоко | 30 | 40 |
| Какао | 1 | 1 |
| Лавровий лист | 0,02 | 0,02 |
| Назва страви | Об’єм їжі для дітей (вікові групи) | |||
| До 1 року | Від 2 до 3 років | Від 4 до 5 років | Від 5 до 6(7) років | |
| Каші або овочеві страви (на сніданок або вечерю) | 100 | 150-180 | 180-200 | 200-250 |
| Чай, кава злакова, какао, молоко або кисломолочний напій тощо | 100 | 150-180 | 150-180 | 150-180(200) |
| Супи, бульйон | 100 | 150 | 150-200 | 200-250(280) |
| М’ясні або рибні страви | 40-50 | 50-60 | 60-70 | 70-80(100) |
| Компоти, киселі | 100 | 100-120 | 120-150 | 150-180(200) |
| Гарніри, у т.ч. комбіновані | 90 | 100 | 120 | 130 (150) |
| Фрукти, соки | 50-80 | 50-80 | 80-100 | 100-130(150) |
| Салати із свіжих фруктів і овочів | 40 | 40-50 | 40-50 | 50-60 |
| Хліб житній (на день) | 10 | 30 | 50 | 60 |
| Хліб пшеничний ( на день ) | 60 | 70 | 100 | 110 |
Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості.
Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка. Якщо для других страв використовується відварене м'ясо, птиця, то їх після розділення на порційні шматочки по друге кип’ятять у бульйоні. Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.
Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.
Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує завідувач дитячим дошкільним закладом. Лікар контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір дітей для індивідуального та дієтичного харчування.
Медична сестра дитячого дошкільного закладу складає примірне меню-розкладку, забезпечує приємність харчування у колективі та у сім’ї за рахунок рекомендацій по домашньому харчуванню, виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником (лікар, медична сестра ,дієтична сестра) чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає завідувач дитячого садка. Головним показником правильної організації харчування дітей у дитячих садках є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.
Меню для дітей у дитячому садку
У дитячому садку складається одне загальне меню для дітей у віці від 1,5 до 7 років. Сезонність харчування відрізняє лише те, що у літньо-осінній період мають давати дітям більш овочів та фруктів, а у зимово-весняну пору – соки та фрукти. При складанні меню, робітники у дитячому садку враховують:
• Добовий набір продуктів
• Об’єм порцій
• Час приготування страв
• Норми заміни продуктів під час приготування страв
• Норми втрати при холодній та тепловій обробці
• Данні про хімічний склад продуктів та страв.
При складанні денного раціону по-перше піклуються про наявність у ньому головного будівельного матеріалу – білку. Джерело білку тваринного походження – м'ясо, риба, яйце, молоко та молочні продукти. З рослинних продуктів багаті ні білок бобові, деякі крупи (гречана, вівсяна, пшоняна) та хліб. Більшу частину жирів у добовому раціоні дитини повинні представляти жири тваринного походження. Вони розміщуються у вершковому маслі, вершках, сметані.
Загальна кількість рослинних жирів (кукурудзяна, сонячна та оливкова олія) складає не менш 15-20 % від його загальної кількості у добовому раціоні дитини. Рафіновані джерела вуглеводів – цукор, варення, мед, кондитерські вироби – менш корисні для дитини. Більшу частину добової потреби малюка у вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок круп, хліба, макаронних виробів та , що є найважливішим – овочів та фруктів. Останні мають ще й важливі для дитячого організму вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи. Крім того, у овочах та фруктах є пектини, харчові волокна, клітчата, які благодійно впливають на процеси перетравлювання їжі. Масла та ароматичні речовини багатьох фруктів виробляють шлунковий сік та підсилюють апетит. Вони корисні дітям з занизьким апетитом. Необхідно також додавати у меню цибулю та часник. Деякі продукти дитина може вживати кожного дня – це молоко, масло, хліб, цукор, овочі та фрукти, м'ясо. Яйце можна давати через день, сир кисломолочний – через два дні. А ось рибу – два рази на тиждень.
У меню на кожний день не повинні повторюватися страви, східні по складу. Дітям також дуже корисно починати приймати їжу з салатів з сирих овочів чи кислих фруктів, які стимулюють виробку шлункового соку та підвищує апетит. Ще однією обов’язковою умовою при складанні меню є виконання вимог санітарно епідеміологічної служби у відношенні продуктів та страв, які заборонено. Наприклад: ковбаса, копченості.
Крім того, особиста увага звертається на стан здоров’я персоналу, працюючого на кухні у дитячому садку.
Процес прийому їжі не може бути повноцінним без відповідної середи. Під час невірного підходу до процесу годування, особливо коли малюка зобов’язують їсти силою чи годують з розвагами, змовками, у нього виникає негативний рефлекс на усіляку їжу.
За кожною дитиною у садку закріплено постійне місто за столом, а вихователь піклується про те, щоб йому було зручно сидіти й використовувати столові прибори. У кожній групі повинні бути стільці, які відповідають віку дітей. Вимоги до посуду: стійкість, зручність та відповідність об’ємам порцій.
Харчування дітей та режим дня у вихідні дні
У цей віковий період діти дуже енергійні, багато ходять, бігають, люблять рухливі ігри, вони дуже емоційні, вразливі, та питливі, запас знань та вмінь у них постійно збагачується. Щоб переповнити великі розтрати енергії та забезпечити потреби подальшого зросту та розвитку, дітям вкрай необхідний постійний приток енергії та усіх корисних елементів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів), єдиним джерелом яких є повноцінне, адекватне віку дітей харчування.
Важливим елементом правильної організації харчування є режим приймання їжі впродовж дня, цілеспрямований розподіл продуктів, об’ємів їжі та добової калорійності між окремими її прийомами.
Режим харчування
Їжа перетравлюється у шлунку дитини в середньому на протязі трьох з половиною – чотирьох годин, тому інтервали між прийманням їжі повинні бути приблизно рівні цьому часу. Для дітей трьох-чотирьох років найбільш дотепним є режим з чотириразовим харчуванням: о восьмій ранку – сніданок, о дванадцятій – обід, о п’ятнадцятій тридцять – підвечірок та о дев’ятнадцятій – вечеря. Години годувань повинні бути постійними, відхилення від встановленого часу не бажані та не повинні перевищувати 15-30 хвилин. Важливо перевернути увагу на неприпустимість приймання якої-небудь їжі між годуваннями, особливо солодощів.
Об’єм їжі
Ємкість шлунку у дітей змінюється з віком. Якщо у річного малюка вона прирівнює 250-300 г., то у дитини трьох років – 350-400 г., а у чотирирічного – 450-500 г. Тому харчування повинно бути відповідним по величині разового та добового об’єму їжі у залежності від віку дітей. Певна річ, що об’єм їжі залежить також від апетиту дитини. Загальний об’єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей у три роки – 1500 – 1600 г, для дітей у чотири роки – 1700 – 1750 г. Добова кількість розподіляється між окремим прийманням їжі відносно рівними частинами: 350-400 г. та 400-450г відповідно віку дітей, обід дається в оптимальному об’ємі. Калорійність харчування, зріст, розвиток, рух, обмін речей та усе інше життєво важливі процеси, які потребують постійного додавання енергії. Потреба дитячого організму в енергії складає: у віці трьох років – 1550-1600 ккал, у чотири роки – 1750-1800 ккал на добу. Добова калорійність харчування дитини повинна відповідати цим цифрам та відповідно розподілятися між окремими прийманнями їжі. Для дітей у віці три роки та старше ціле спроможним вважається наступний розподіл : на сніданок – 25% добової калорійності, на обід – 35-40 %, на підвечірок – 10-15%, на вечерю – 25%.
Продукти харчування
Раціональне повноцінне харчування дітей забезпечується широким асортиментом продуктів тваринного та рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса та птиці, а також гострі приправи.
Цінність продуктів тваринного походження складається поперед усього у тому, що вони є джерелом повноцінних, легко перетравлюваних білків, а також цілого ряду вітамінів, мінеральних речовин та мікроелементів. Цінність продуктів рослинного походження складається в їх заможності різними вуглеводами, вони є найважливішим джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти (вітамін С), рутину (вітамін Р), бета-каротину, вітаміну Е та багато інших корисних речовин. В них також зміщуються рослинні білки, які в суміші з білками тваринного походження дають найбільш благодійні умови для їх засвоєння. Серед продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку та молочним продуктам. Усі молочні продукти також багаті жиром, солями кальцію та фосфору які легко засвоюються. З молочних продуктів, насичених жиром, особливо корисні для дітей вершки та сметана. Кисломолочний сир, вершки, сметана, сир твердий відрізняються від молока та кисломолочних продуктів тим, що входять до раціону харчування не кожен день, а через один-два дні.
З м’ясних страв перевага надається яловичині та телятині, використовується також м'ясо куряче, індиче, кроляче, субпродукти – печінка, язик ,мозок; також припустима нежирна свинина, молода нежирна баранина. З м’ясних продуктів рекомендуються молочні сосиски та варена ковбаса. М'ясо та субпродукти є ціннішим джерелом не тільки білку, але й заліза, яке легко засвоюється, а також цілого ряду вітамінів групи В. Дуже корисним продуктом є риба. Використовуйте нежирні сорти морської та річної риби. Білок риби є повноцінним та легко засвоюється. В меню дітей м'ясо чи риба повинна бути присутня кожен день.
Велике значення в харчуванні дітей мають яйця, тому що вони вміщують в собі багато харчових речовин які високо засвоюються: білки засвоюються на 96-97 %, жири – на 95 %. Жовток яйця має комплекс жиророзчинних вітамінів А, Д, Е та групи В, фосфатиди, та різноманітні мінеральні речовини та мікроелементи. Однак, не зважаючи на корисність яєць, у харчуванні дитини зловживати ними не треба, тому що вони спроможні визивати алергічні реакції. Яйця використовують тільки в круто звареному вигляді чи у вигляді різноманітних страв.
З жирових продуктів рекомендується вершкове та рослинне масло. Вершкове масло є цінним джерелом вітаміну А, а олія – вітаміну Е та полі не наповнюваних жирних кислот. Хліб та хлібобулочні вироби обов’язково входять до раціону дитини кожного дня. Білків в ньому значно менше, ніж вуглеводів. Окрім хлібу , дітям рекомендується й інші хлібобулочні вироби: бублики, рогалики, сушки, сухарі. Крупи та макаронні вироби також є важливим джерелом вуглеводів та менш – білків. У харчуванні дітей використовується рис, гречка, вівсяна та манна крупи. Каші можливо готувати з молоком та без молока, з додаванням овочів чи фруктів. Цукор та кондитерські вироби обов’язково надходять до раціону дітей, рекомендуються давати печиво, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло та мед, якщо дитина переносить його. Шоколад та шоколадні конфетки підвищують збудженість нервової системи, може визивати алергію, тому давати часто їх дітям не слід.
Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковими у дитячому харчуванні. Вони є незамінним джерелом вітамінів С, Р, провітаміну А (каротину), вітаміну Е, вуглеводів – глюкози та фруктози, органічних кислот, пектинів та харчових волокон, мінералів та мікроелементів. Їжу з високим змістом білків (м’ясну ,рибну) діти повинні отримувати у першій половині дня, тому що вона довго перетравлюється у шлунку, а у другій – більш легку (молочно-рослинну, вуглеводну).
Питний режим
Дітей не можна обмежувати у питті. Але компенсувати малу кількість рідини солодкими компотами, соками, напоями не треба, тому що це призводить до пригнічення апетиту. Неможна також давати багато пити води під час їжі. Заповнюючи ємкість шлунку та розводячи шлункові соки сприяючі травленню, вона призводить до приниження апетиту та порушенню процесів перетравлювання їжі. Між прийомами їжі вода повинна бути доступною для дітей. Частіше дають свіжу кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газів чи слабо заварений чай. Можна також рекомендувати швидкорозчинні чаї з екстрактів трав – фенхелю чи ромашки, які сприяють покращенню діяльності шлунку та діють як заспокійливе.
Шановні батьки!
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.01.2014 року №9 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів системи освіти м.Харкова в 2014 році» затверджені грошові норми для вихованців ДНЗ
с 9, 10.5, 12-годинним режимом перебування – 11 грн.
(з розрахунку: 6 грн. – бюджетні кошти та 5 грн. – батьківська плата).
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.01.2014 року №9 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів системи освіти м.Харкова в 2014 році» затверджені грошові норми для вихованців ДНЗ
с 9, 10.5, 12-годинним режимом перебування – 11 грн.
(з розрахунку: 6 грн. – бюджетні кошти та 5 грн. – батьківська плата).
Звільняються від оплати:
- діти-сироти та діти, що позбавлені батьківського піклування;
- діти, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Розмір плати зменшується на 50% для батьків в сім’ях яких троє і більше дітей.
- діти-сироти та діти, що позбавлені батьківського піклування;
- діти, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Розмір плати зменшується на 50% для батьків в сім’ях яких троє і більше дітей.
Пам’ятка для батьків
Як запобігти харчовим отруєнням
Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:
- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.
- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».
- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.
Пам’ятка для батьків
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
